Листратова Марина — відгук про FAST FORWORD

Відповіді на запитання анкети

Як ви дізналися про FAST FORWORD?

Прочитала десь в інтернеті

Чому обрали FAST FORWORD?

Потрібні були суттєві зрушення у здатності сина читати й загалом вчитися

Чи були сумніви перед покупкою?

Сумніви, звісно ж, були — чи не виявляться заняття в програмі марною тратою часу й грошей?

Що стало вирішальним фактором?

Я думала про те, щоб придбати доступ до програми, давно, ще років зо 2 тому, але тоді не наважилася, вирішивши, що аудіосприйняття в мого сина й так хороше, покращувати в ньому нічого, бо він ще з дошкільного віку любив слухати, як я читаю, та аудіозаписи книжок і міг робити це годинами, коли був час. Але десь із рік тому син захопився Гаррі Поттером, подивився всі фільми й почав слухати аудіокнижки. Вдома був і друкований перший том Гаррі Поттера — купила на прохання сина видання з гарними ілюстраціями. І раптом він почав поєднувати прослуховування й читання — слухав і водночас стежив очима за текстом — саме свідомо стежив, а не просто гортав сторінки, позначав на час пауз місця, де зупинився в книжці. Мене це здивувало, звісно ж, бо я не могла уявити себе, як я одночасно слухаю й читаю той самий текст. Мені спало на думку, що, можливо, аудіосприйняття в сина не таке вже й ідеальне, як я вважала. І, роблячи дві справи одночасно, він отримує повнішу «картину» тексту улюбленої книжки.

Яку проблему/проблеми вирішували за допомогою FAST FORWORD?

Треба було суттєво поліпшити читання (дислексія) і загалом здатність самостійно вчитися. Наразі мій син на сімейному навчанні — за програмою засвоює все, але вкрай повільний і губився при виконанні складних об'ємних завдань. У такому разі, щоб довести роботу до кінця, потребував сторонньої допомоги — здебільшого не підказок як таких, а радше зовнішнього керування діяльністю: зараз роби ось це, потім ось це, не відволікайся, згадай ось те. Були проблеми з переказом і з письмовим мовленням.

Чи займалися паралельно за іншими методиками або з фахівцями?

Нічого спеціального більше не робили, просто жили, вчилися, відпочивали. Заняття в програмі в сина проходили частково влітку, а частково восени-взимку. Влітку (червень) паралельно були звичайні заняття за шкільною програмою, потім канікули (липень-серпень), потім перерва в програмі на 2 місяці, у листопаді-грудні поряд із заняттями в програмі було звичайне навчання.

Які результати ви помітили?

Не знаю, чи це результати лише роботи в програмі, але запишу все, що помітила. 1. Син почав самостійно читати книжки без аудіосупроводу. Не всі підряд, а тільки ті, що йому цікаві. Наприклад, подивився фільм про Чарлі і шоколадну фабрику, потім прослухав аудіоверсію книжки, за якою знято фільм, а потім попросив мене купити цю книжку й прочитав її, відзначаючи відмінності від фільму: ось це в книжці не так, а ось цього немає у фільмі. У доробку прочитаного зараз близько 10 книжок. Читає не дуже швидко, але поспіль і розуміючи прочитане (перевіряю, ставлячи запитання за текстом). Зараз на його прохання завантажити що-небудь послухати відмовляюся і намагаюся натомість підсунути друковану книжку. Однак читання вголос залишається майже на тому ж рівні — часті помилки, переставляння складів у незнайомих словах, заміна закінчень або навіть цілих слів, губить рядок під час читання. Якщо я наполегливо й неодноразово прошу бути уважнішим, може почати читати вголос краще, але щоб зовсім рівно й гладко — як і раніше, ні. На моє запитання, чи стало йому легше читати про себе, відповідає, що так, стало легше. 2. Втратила гостроту проблема із засвоєнням англійської граматики. Попри загалом непогані успіхи сина в англійській (читання й розуміння прочитаного, розуміння на слух, словниковий запас), граматичні правила він засвоював украй погано. Іноді хотілося «вбитися ап стіну», коли син укотре губив дієслово be з форми Present Continuous, робив здивовані очі, коли я просила його назвати ступені порівняння англійських прикметників або згадати правила вживання модальних дієслів. І це при тому, що 2–4 класи він навчався в англійській спецшколі (з оцінкою 4 з англійської мови) і постійно займався з репетитором. Оскільки зараз школи немає, англійською він займається з репетитором індивідуально та на додаткових англійських курсах у групі. Так-от, на курсах раптово він почав приносити четвірки за граматичні тести й здебільшого п'ятірки за словникові диктанти. Хоча запам'ятовування написання англійських слів, як і раніше, залишається не дуже стійким. Але якщо раніше на підготовку до словникового диктанту йшла шалена кількість часу та моїх нервів, то зараз він готується або сам, або за моєї невеликої участі, наступного дня добре пише, але для стійкого правильного письма йому необхідно періодично потім ще і ще писати ці слова, інакше син знову забуває за якийсь час їхнє написання. Усна пам'ять на слова хороша, але вона й раніше була хорошою. 3. Поліпшилася здатність організовувати власну діяльність. Тобто зараз стало реально дати сину досить складне й об'ємне завдання для самостійного виконання й отримати його виконаним. Так, там здебільшого є помилки, з якихось питань він підійде й запитає, але я вже не сиджу в сина над душею, не даючи відволікатися й тицяючи щохвилини: «Не сиди, роби». 4. У програмі Sky Rider син навчився розрізняти звуки. Першу частину занять у ній він пройшов більш-менш рівно, а от у другій (Advanced) уперто не фіксував кількість повторів по 2 або 3–4 однакові звуки. Мене це, пам'ятаю, вразило, я чітко все розрізняю, а він ні! Два останні місяці занять син проходив 30% програми Sky Rider рівня Advanced, при тому, що займався в ній двічі на день 6 разів на тиждень. Можливо, саме тут «собака заритий» у його проблемах із граматикою, і не тільки англійською. Але от із російською, боюся, доведеться з ним заново проходити всі правила, бо помилки в рідній мові, як і раніше, з ним. Тобто нам із сином ще є над чим працювати, звісно ж. Також треба багато працювати, розвиваючи письмовий та усний переказ. З усним переказом начебто є позитивні зрушення, але вони занадто малі зараз, щоб записувати це в результати від програми. Повільність, на жаль, нікуди не поділася, хоча за наявності реального стимулу син може працювати більш-менш швидко. Але швидкості розуму, як і раніше, немає. А стимули намагаюся вигадувати; коли виходить вдало, є й більш-менш терпима швидкість виконання.

Що порадите батькам, які вагаються щодо FAST FORWORD?

Не знаю, важко радити комусь іще, адже всі діти та їхні проблеми різні. Можливо, мій відгук сам по собі і стане порадою.

Що ми могли б покращити в супроводі занять?

У вашій роботі все гаразд, не можу ні на що поскаржитися.

Оригінал анкети

Натисніть на прев'ю, щоб переглянути оригінал повністю.

PDF